На сайті Верховної Ради України загадково зникли дані про законопроект № 2693/П, який був внесений Президентом України та зареєстрований 27.03.2013 року.

Станом на сьогодні дані про вказаний законопроект на сторінці сайту «Надходження законопроектів за період 22.03.2013 - 29.03.2013» відсутні. Сектор реєстрації законопроектів Верховної Ради з цього приводу коментарів не надає; відомо, що законопроект був направлений для розгляду в Комітет ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності.

Джерело в Адміністрації Президента повідомило ІБ «Сек’юріті ЮЕй», що даний законопроект готувався в умовах обмеженого доступу фахівців, проте наразі стикнувся із серйозним опором з боку впливових «силовиків».

Нагадаємо, що під № 2693/П був зареєстрований проект Закону України «Про недержавну (цивільну) систему безпеки», який передбачав скорочення особового складу правоохоронного та силового сектору держави на 70 % та формування в Україні європейської індустрії безпеки з передачею охоронних, детективних та деяких правоохоронних функцій приватному бізнесу.

При цьому левова частка функцій МВС, за прикладом Великої Британії, передавалась на аутсорсинг приватним компаніям, а «силовикам» взагалі заборонено заробляти гроші.

Нагадаємо також, що п. 4.3.2 діючої редакції Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» передбачає, що «…ключовими завданням політики національної безпеки України у внутрішній сфері є сприяння розвитку недержавної системи безпеки та законодавче забезпечення її діяльності».

P.S. 19.43  01.04.2013 г.

Информационная «утка» полетела к Президенту

Сегодня сразу несколько информационных агентств запустили информационную «утку», что с сайта Верховной Рады исчезла информация о мифическом законопроекте № 2693/П, который, якобы, был внесен самим Гарантом и зарегистрирован в парламенте 27.03.2013 г.

Согласитесь, интригует само название «потерявшегося» Закона – «Про недержавну (цивільну) систему безпеки». Якобы, документ предписывает 70%-ое сокращение силовиков и правоохранителей с одновременным формированием в Украине европейской индустрии безопасности. Отмечается также, что, по примеру Великобритании, львиная доля функций МВД будет передана на аутсорсинг частным охранным и детективным компаниям, а нашим силовикам вообще запретят зарабатывать деньги.

Появление такого Закона будет выглядеть логичным, если уверовать в подписанную Президентом около года назад Стратегию национальной безопасности. Вспомните – в этом концептуальном трактате прямо так и говорится о развитии негосударственной системы безопасности, как о ключевом задании внутренней политики.

В то же время появление Закона о цивильной безопасности кажется диковатым. Ведь, по сути, это означает не только финиш реформированию МВД-СБУ, но и превращение Украины в энциклопедическое «государство для людей». А много ли найдется уникумов, которые этому поверят?

Нормальные люди улыбнутся, потому что за окном не только сугробы, но и 1 апреля. Улыбнутся еще и потому, что Президент не замечен в симпатиях к информационным «уткам» - говорят, ему по душе голуби и голубки.

P.P.S. А чтобы понять, розыгрыш ли это, обратите внимание на название Комитета Верховной Ради. Нет ли ошибок в его написании?

Автор: Оксана Деньга

Оксана Деньга: Александр, в последнее время при анонсировании и проведении, в т.ч., по Вашей инициативе, различных мероприятий на рынке безопасности звучат слова «негосударственная система безопасности». Хотелось бы во время нашего интервью детальнее об этом поговорить, что вкладывается в смысл этих слов?

Александр Красноперов: Что является конституцией страны в сфере безопасности, на основании которой строятся - или должны строиться – все бизнес-процессы? Это Стратегия национальной безопасности. Статьями Стратегии должны руководствоваться и депутаты, и министры, и бизнесмены, - в принципе, все, кто считает себя гражданином или патриотом.

Пункт 4.3.2. нашей Стратегии говорит о том, что ключевым заданием политики национальной безопасности Украины во внутренней сфере является «содействие развитию негосударственной системы безопасности и законодательное обеспечение ее деятельности». Больше, к сожалению, ничего там об этом не сказано. И каждый понимает этот пункт, а точнее, что такое «негосударственная система безопасности» (НСБ) по-своему.

Лично я не нашел четкого определения, что такое НСБ - только научные статьи, в которых НСБ представляется как совокупность норм права или как состояние защищенности, или как элемент гражданского общества.

В Национальном институте стратегических исследований мне пояснили, что НСД – это скоординированная и целенаправленная деятельность различных субъектов без использования бюджетных денег во взаимодействии с государственными субъектами сектора безопасности.

Повторюсь – каждый, кто употребляет термин «негосударственная система безопасности», вкладывает в него свой смысл, который ему в данный момент выгоден.

Про це 13.02.2013 р. у м. Києві під час круглого столу «Державні закупівлі та протидія корупції:  чи є поступ?  Погляд  бізнесу та громадянського суспільства» сказав Віктор Чумак, Голова Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

При цьому пан Чумак зазначив, що «країна повинна знати своїх «героїв».

Круглий стіл був ініційований професійними громадськими об’єднаннями; учасниками заходу стали керівники УФІБ та УСПТБ.

Із вступним словом на заході виступив віце-президент УФІБ Анатолій Долинний.

Нагадаємо, що нещодавно медіа-група «Сек’юріті ЮЕй» публічно порушувала питання щодо можливого створення в УФІБ Комітету з питань забезпечення відкритості індустрії безпеки.

Автор: Александр Красноперов

За риторикой о превращении в сервис-ориентированную правоохранительную структуру МВД продолжает «выколачивать» из населения «охранные миллиарды».

ПРИ милицейском ведомстве со времен Союза все еще работает вооруженная охранная структура, которой (при таком-то административном пособнике!)  за два десятка лет лет удалось обложить Украину "охранным оброком". Называется "Департамент Государственной службы охраны ПРИ…".

А все делается просто: 20 лет назад премьер-министр поставил свою подпись на Постановлении № 615, в котором красуется перечень объектов, что, хочешь-не-хочешь, должны охраняться бизнесменами в мундирах. Позднее, кстати, этот перечень бесцеремонно расширился и напрочь развязал "правоохранителям" руки. Теперь привычная практика - на предприятия и организации приходит письмо за подписью руководителя местного Главка с настойчивым предложением заключить договор на охрану. Кто не хочет – вперед, в суд, разбираться (суд, кстати, не всегда в таких случаях однозначен и, то и дело, "проявляет жалость" по отношению к тем, кого «нагнули»). А кто испугался, будь готов платить исправно – задержка в оплате милицейских услуг даже на 200 грн. может опять-таки привести к судебным искам, где в роли истца может выступить и местный прокурор в интересах УГСО.

Попытки индустриальной медиа-группы «Секьюрити ЮЭй» получить какие-то интересные налогоплательщикам цифры о деятельности этого ПРИ-Департамента происходят следующим образом: пишется запрос на получение публичной информации в МВД, а ответ приходит из гсо ПРИ мвд, в котором указывается, что этот Департамент не является субъектом властных полномочий и, посему, не может выдать на публику эту информацию.

Народный депутат Виктор Чумак, которому в новом парламенте доверили бороться с коррупцией, на днях в Фейсбуке заявил, что власть до 2015 года не планирует в правоохранительной системе никаких движений, предпочитая имитировать реформаторство.

В то же время, ПРИ мвд, оказывается, действуют общественные организации, в которых числятся около 280 тысяч украинских граждан - об этом недавно поведало Управление по связям с общественностью с улицы Богомольца.

Люди! А не видится ли вам, что недалек час, когда наша горемычная держава получит статус «Украина при МВД»?!

Автор: Василь Крутов

Нажаль, за роки незалежності нам так і не вдалося створити ефективної, високоорганізованої системи безпеки бізнесу, яка б відповідала міжнародним стандартам та задовольняла потреби кожного суб’єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи це, за ініціативи Українського Союзу Промисловців та Підприємців (далі УСПП), який об’єднує 38 тисяч представників різних галузей економіки та форм власності з усіх областей країни, у 2003 році започатковано процес створення недержавної системи безпеки підприємництва, як потужного механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання та економічної безпеки України в цілому.

Треба наголосити, що РНБО України рішенням від 8 червня 2012 року схвалила, а Президент України своїм Указом від 8 червня 2012 року №389/2012 затвердив нову редакцію Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», де в п. 4.3.2 визначено, що ключовими завданням політики національної безпеки України у внутрішній сфері є сприяння розвитку недержавної системи безпеки та законодавче забезпечення її діяльності. Вважаємо, що цим фактом Президент України легалізував розвиток та подальше становлення НСБП, а тому настав час рішучих дій по втіленню в життя всього того потужного пласту роботи щодо створення в Україні сучасної недержавної складової забезпечення національної безпеки України.

Фактично вперше за роки нової України в державі створюються необхідні умови для розвитку недержавної складової захисту національної безпеки України в економічній сфері, яка слугує фундаментом для розбудови потужних інституцій захисту прав підприємців, інвесторів, споживачів, і яка спроможна підвищити рівень інвестиційної привабливості українського бізнесу.

Отже, враховуючи вищевикладене для предметного розгляду даного питання, вважається доцільним наголосити наступне:

1. Українському суспільству, особливо представникам державної влади, необхідно усвідомити, що формування організаційно-правового забезпечення діяльності суб’єктів недержавної системи безпеки підприємництва є необхідною умовою розбудови нової архітектури національної безпеки України.

2. Недержавну систему безпеки необхідно розглядати, з одного боку, як елемент і невід’ємну частину громадянського суспільства, а з іншого – як елемент системи національної безпеки країни.

3. Недержавна система безпеки підприємництва має великий позитивний потенціал, спрямований на виконання важливих державних і соціальних функцій: наповнення бюджету за рахунок податків, залучення інвестицій, демілітаризації країни, адаптації ветеранів Збройних сил та правоохоронних органів тощо. Вона може стати найбільш мотивованою та адаптованою силою, головним завданням якої є якнайшвидше усунення наслідків фінансово-економічної кризи та захист національної економіки і її суб’єктів господарювання.

4. Основою створення ефективної системи національної безпеки є насамперед зміна світогляду власника та керівника господарюючого суб’єкта, формування такої його позиції, коли безпека розглядатиметься як фундамент розвитку підприємства. При цьому процес забезпечення безпеки життєдіяльності не повинен відбуватися заради самої безпеки, а має бути дієвим інструментом для реалізації ефективної соціально-корисної господарської діяльності.

Таким чином, для побудови недержавної системи безпеки всім гілкам державної влади необхідно спільно з громадськими організаціями вжити відповідних заходів організаційного, правового та адміністративного характеру. Передусім необхідно наступне:

- політично та юридично визнати фактичне існування недержавних суб’єктів сектору безпеки України, що і було втілено в Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» 2012 року;

- окреслити їх місце у системі національної безпеки;

- визначити організаційно-правові основи їхньої діяльності;

- опрацювати та відбудувати механізми взаємодії з державними інституціями та правоохоронними органами;

- визначити місце в системі міжнародного співробітництва суб’єктів НСБП, що надасть поступ їх розвитку у відповідності до існуючих міжнародних стандартів.

Головною тезою ідеології недержавної системи безпеки, на нашу думку, має бути нова архітектура системи національної безпеки на основі цивілізованого співвідношення її державного й недержавного складників. Саме на таких засадах створюватимуться передумови для безпечного, гармонійного розвитку та реалізації інтересів особи, суспільства та держави без жорстких протистоянь і корпоративних переваг. Наше молоде суспільство вже дозріло для того, щоб бути рівноправним партнером владних структур у створенні ефективних механізмів захисту власності, прав і життя людини, подолання чиновницького свавілля та протистояння криміналітету.

Головним внутрішнім механізмом функціонування недержавної системи безпеки підприємництва повинні стати соціально-партнерські угоди, що укладаються між державними інституціями і суспільством, відповідними громадськими організаціями і підприємцями, а також об’єднання зусиль державних і недержавних суб’єктів сектору безпеки України.

На основі нашого досвіду вже зараз можна виокремити певні стратегічні параметри та комплекс першочергових заходів розбудови недержавної системи безпеки підприємництва, які можуть нами бути використані за такими напрямами:

• постійна робота щодо врахування змін в економічній ситуації та інших чинників, що впливають на підприємницьку діяльність, з метою вдосконалення ідеологічних, концептуальних засад функціонування недержавної системи безпеки підприємств в Україні;

• розроблення й удосконалення чинного законодавства відповідно до суспільно-економічних потреб становлення і розвитку зазначеної системи;

• структурування приватних економічних суб’єктів, що надають послуги у сфері безпеки бізнесу;

• створення механізмів взаємодії державних і недержавних суб’єктів сектору безпеки на центральному та регіональному рівнях;

• упровадження та дотримання в Україні загальновизнаних міжнародних стандартів у сфері безпеки підприємництва;

• підготовка фахівців та освітянське й наукове забезпечення сектору недержавної безпеки.

Структуру недержавної системи безпеки, на нашу думку, складають:

• державні інституції, що сприяють процесу захисту підприємництва в Україні;

• громадські об’єднання, що організовують процес взаємодії між державними органами та основними виконавцями надання приватних безпекових послуг;

• недержавні суб’єкти забезпечення національної безпеки України, які безпосередньо надають послуги безпеки суб’єктам господарювання;

• підприємства різних форм власності та громадяни.

Чергові кроки до створення потужної та ефективної недержавної системи безпеки підприємництва мають передбачати:

• задоволення потреб суб'єктів підприємництва в інформаційно-аналітичних продуктах з різних питань економічної безпеки, що потребує прийняття рішення про необхідність розбудови цивілізованого ринку ділової інформації.

• створення механізмів для виконання функцій громадського контролю за якістю конкуренції на ринку послуг у сфері безпеки. Це завдання вимагає, в свою чергу, створення відповідного внутрішнього масиву ділової інформації, в тому числі спеціальних баз даних про недобросовісних клієнтів, страхувальників, фірм та осіб, пов'язаних із кримінальними структурами або випадками шахрайства з фінансовими ресурсами тощо.

• створення недержавного Всеукраїнського реєстру служб безпеки підприємств.

• з метою підвищення якості діяльності НСБП, координації та взаємодії з правоохоронними органами і спеціальними службами держави існує необхідність у продовженні активної роботи зі створення Всеукраїнського громадського об'єднання «Союз недержавних служб безпеки».

• подальший розвиток міжнародного співробітництва, яке в рамках міжнародних угод має передбачати обмін нормативною та методичною документацією, обмін спеціалістами для вивчення досвіду та надання практичної допомоги в сфері безпеки, здійснення спільних наукових досліджень та інші заходи.

Цей перелік чергових кроків до створення потужної та ефективної НСБП можна і потрібно подовжити, і тут своє слово мають сказати, в першу чергу, існуючі професійні об’єднання, керівники котрих сьогодні знаходяться в цій залі.

Основною опорою для створення та нормального функціонування НСБП як складової національної безпеки є правове поле, в якому має розвиватися та прогресувати підприємництво. Законодавство повинно забезпечувати зацікавленість учасників недержавної системи безпеки – підприємницький сектор бути мобільними та конкурентоспроможними, а також стимулювати їх до заробітку та інвестування у вітчизняний бізнес. Головним критерієм цінності такого правового поля є системність, тобто повинна скластися низка законодавчих актів, які доповнюють один одного, без протиріч та недоліків. В їх основу має бути покладено норми, що забезпечать найкращі умови для розвитку та процвітання бізнесу в країні. Саме це повинна забезпечити недержавна система безпеки підприємництва. Тільки в такому випадку ми матимемо сильну державу із національною безпекою належного рівня.

У відповідності до вищесказаного, з метою законодавчого врегулювання функціонування системи недержавної безпеки України УСПП спільно з Національною академією правових наук України, на основі укладеної угоди, та разом з професійними об’єднаннями безпеки здійснює розробку відповідних законопроектів, які регламентують формування вказаної системи як складової національної безпеки України та готує їх до внесення на розгляд Верховної Ради України.

Нам необхідно пройти нелегкий шлях підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України таких базових для недержавної системи безпеки підприємництва законів, як: «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національної безпеки», «Про детективну діяльність», «Про службу безпеки суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб», «Про зброю», «Про комерційну таємницю», «Про протипожежну діяльність», «Про протиправне поглинання та захоплення підприємств», та, безумовно, основного рамкового закону прямої дії в сфері функціонування НСБП "Про основи недержавної системи безпеки України".

Також, повинна бути завершена робота у доопрацюванні, з урахуванням міжнародного досвіду, Ліцензійних умов щодо надання послуг з охорони, що забезпечить правомірну та рівноправну діяльність охоронних структур недержавної та державної форм власності.

Разом з тим, необхідно виходити з ініціативами до РНБО України щодо розроблення та впровадження Загальнонаціональної програми розвитку недержавної безпеки підприємництва. Вже сьогодні нам необхідно створювати відповідну робочу групу для розроблення згаданої Програми.

У цій частині, а саме у формуванні правової бази, треба наголосити, що останнім часом завдяки неймовірним зусиллям громадськості ситуацію дещо зрушено з місця. Як вам відомо, нині Верховною Радою вже прийнятий багатостраждальний Закон України «Про охоронну діяльність», який хоча і потребує значних доповнень та змін, але вже реально існує.

Прийняття вищезазначених законодавчих актів створять правове поле для функціонування як НСБП в цілому, так і інституту т.зв. «ділової розвідки», яка активно працює в розвинених країнах в інтересах суб’єктів господарювання, а також в інтересах системи національної безпеки країни в цілому. При цьому конкурентна розвідка ні в якому разі не є альтернативою державній. Вона, так само як і аналітична розвідка, повинна діяти виключно в інтересах суб’єктів господарювання і спрямована, як правило, на попередження недружніх дій з боку конкурентів чи партнерів.

ВРУ має підтримати розгляд цих законопроектів як таких, що позитивно вплинуть на розвиток сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні, що приведе до подальшого розвитку цивілізованого бізнес-середовища в країні і, як наслідок, зростання її економічного потенціалу.

Також, наголосимо, що на нашу думку, реалії у сфері забезпечення економічної безпеки (безпеки підприємництва як її частини) як невід'ємної складової національної безпеки вимагають від держави вирішення першочергової проблеми, а саме - підвищення ефективності прогнозування, оцінки та регулювання духовних процесів на базі основних правових та моральних принципів. Так, у міжнародному та українському законодавстві досить багато правових норм, що дозволяють вже зараз вирішувати ці проблеми. Однак реальна дієвість їх поки ще вкрай мала. Це пов'язано, насамперед, з недостатньою підготовкою в цій сфері багатьох представників владних структур і більшої частини населення нашої країни. Також, недостатньо визначена і виражена і політика держави у цій делікатній сфері. Крім того, правовий механізм регулювання духовних процесів недопрацьований до необхідного рівня його стану на практиці: не вистачає відповідних фахівців, інструкцій, методик, положень і.т.д., причому як у державних відомствах та установах, так і в соціумі взагалі. Особливо це стосується правоохоронної, виховної та освітньої сфер.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, з метою більш ефективного захисту національних економічних інтересів пропонується на загальноукраїнському рівні створити єдину недержавну систему безпеки підприємництва, для чого необхідно:

1. Звернутись з клопотанням до Президента України щодо внесення (після відповідної підготовки) на розгляд Верховної Ради України пакету законодавчих актів, які мають регламентувати створення та діяльність недержавної системи безпеки як складової національної безпеки України.

2. Розробити Загальнонаціональну Програму розвитку недержавної системи безпеки підприємництва в Україні. Для цього утворити при РНБО України Робочу групу з підготовки зазначеної Програми, взявши за основу норми діючого законодавства та положення Концепції корпоративної безпеки членів УСПП, інших професійних об’єднань.

3. РНБО України на своєму засіданні обговорити питання щодо взаємодії державної та недержавної складової системи національної безпеки та утворити Робочу групу з розробки Стратегії розвитку недержавної системи безпеки України в контексті реалізації нової Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється".

4. Верховній Раді України за участю Комітету з питань національної безпеки та оборони разом з іншими профільними комітетами ініціювати слухання щодо сучасного стану законодавчого забезпечення безпеки особи та підприємництва в Україні. За підсумками обговорення підготувати та прийняти низку законів України: "Про основи недержавної системи безпеки України", «Про комерційну таємницю», «Про детективну діяльність», «Про службу безпеки суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб», "Про зброю" тощо.

5. Кабінету Міністрів України підтримати ініціативи УСПП щодо утворення Координаційної експертно-громадської ради з питань безпеки підприємницької діяльності при КМУ та відповідних рад при центральних органах виконавчої влади за участі фахівців, експертів і вчених в галузі безпеки, а також наповнення їх діяльності новим змістом, що дозволить перетворити їх на важливий елемент ефективної взаємодії між владою та бізнесом в сфері забезпечення економічної безпеки країни. Під керівництвом одного з віце-прем’єрів утворити Робочу групу КМУ з розробки та прийняття Концепції недержавного забезпечення безпеки особи та підприємництва в Україні, організувати необхідні заходи з її реалізації, а також підпорядкувати зазначену Громадсько-експертну Раду з питань безпеки підприємництва.

6. Для налагодження взаємодії між державним і недержавним суб’єктами сектору безпеки, на нашу думку, доцільно значно розширити та поглибити процес створення громадсько-консультативних рад при органах державної влади різних рівнів – Кабінеті Міністрів України, як вже було наголошено, МВС України, СБ України, Мінекономіки, Державній податковій службі, Державній митній службі, Адміністрації Державної прикордонної служби та інших органах державної влади. Головною метою діяльності недержавних інституцій щодо розвитку та становлення НСБП має бути створення ефективних механізмів і впровадження дієвих форм партнерства державних та громадських інститутів в інтересах розвитку сфери безпеки підприємництва, блокування передумов криміналізації економічних відносин, створення сприятливого інвестиційного клімату, зміцнення в цілому продуктивного потенціалу суспільства у контексті національної безпеки України.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що активний діалог з питань розвитку та становлення НСБП, повноцінне залучення до цього діалогу державних органів, які покликані захищати національні інтереси, в кінцевому підсумку сприятиме розбудові нашої держави та відповідно створенню цілісної системи безпеки підприємництва України.